Більшість жителів Північної Америки вважають Індію найбільшим екпортером якісного чаю. І зовсім небагато з них асоціюють Індію з виробництвом високоякісної кави. Більше 150 років в Індії виробляють та експортують каву найвищої якості. На сьогоднішній день, це 5-тий найбільший виробник арабіки в світі, який поступається лише Бразилії, Колумбії, Мексиці та Ефіопії.

Ця історія почалася більше 400 років тому назад. За легендами, мусульманський паломник Баба Будан привіз на цю землю сім кавових зернинок зі Святої Землі. Кажуть, що він висадив їх біля своєї гірської печери  в Чікмахалурі, що в штаті Карнатака, який сьогодні вважають колискою індійської кави.

Комерційне культивування кави в Індії почалось в 1840 році, коли британці почали розробляти кавові плантації в горах Південної Індії. Саме там вони відкрили ідеальне поєднання тропічного клімату, гірських висот, сонячних схилів, достатньої кількості опадів, багатого гумусом верхнього ґрунту та гарний дренаж у нижніх шарах ґрунтів.

Колір, розмір, форма, а також їх аромат та смак – це результат особливої обробки. У давнину кава з Індії потрапляла до Європи в трюмах парусних кораблів. Проходило близько 4-6 місяців, поки корабель огинав Мис Доброї Надії і нарешті потрапляв до місця призначення. Під час подорожі зерна зберігались нижче рівня води в умовах підвищеної вологості, і зерно поглинало додаткову вологу. Коли нарешті кава потрапляла до Європи, її колір з яскраво-зеленого змінювався на блідо-жовтий і зникала первинна кислотність свіжого врожаю. Пізніше цей метод «мусонної» обробки стали систематично застосовувати в Індії, щоб відновити саме той відомий смак, який кава мала під час її історичних подорожей до Європейських портів.

Під час «мусонної» обробки зерно розкладають шарами товщиною 10-15 см під накриттями на бетонній або цегляній підлозі, де воно піддається впливу вологих вітрів. На Західному узбережжі Індії сезон південно-західних мусонних вітрів з Аравійського моря триває від червня по вересень.

Спочатку під їх вплив попадає вищий сорт Арабіки Черрі АБ, що попередньо вже оброблений сухим методом. Щоб вирівняти ступінь насиченості зерен вологою, їх часто перемішують, а потім складають навалом у мішках. Наприкінці цього дощового сезону каву знову сортують та перевозять у мішках у більш сухий регіон, де вона зберігається далі. Протягом 12-16 тижнів зерна поглинають  так багато вологи, що майже вдвічі збільшуються у розмірі та набувать специфічного окрасу: від блідо-золотавого до світло-зеленого. Результатом цієї обробки є особливий, унікальний смак.