fbpx
Вплив пакування та умов зберігання на сенсорну якість зеленого зерна арабіки митої обробки

Вплив пакування та умов зберігання на сенсорну якість зеленого зерна арабіки митої обробки

Усі матеріали підготовлено компанією Trabocca.

З оригіналом матеріалів, можна ознайомитись за посиланням.
Офіційний вебсайт компанії Trabocca: www.trabocca.com

Компанія CMG вдячна компанії Trabocca за наданий дозвіл на переклад та поширення статті серед кавової спільноти України.


All materials are prepared by Trabocca company.
The original English version can be found here.
Official Trabocca company website: www.trabocca.com
CMG is grateful to Trabocca for permission to translate and distribute the material among the Ukrainian coffee community.

Пошукові дослідження для визначення найбільш ефективних умов зберігання зелених кавових зерен митої арабіки з Ефіопії з метою збереження та контролю їх сенсорної якості.

Термін дослідження Лютий – Червень 2022

Rick Mannes (1), Cerianne Bury (2) & Stijn van Mourik (2)

(1) Van Hall Larenstein, University of Applied Sciences, Velp. (2) Trabocca B.V. Amsterdam. 

Анотація

Тривалість збереження сенсорних властивостей зелених кавових зерен є важливим фактором для комерційної якості та цінності кави. У цьому дослідженні визначається вплив пакувальних матеріалів та умов зберігання на сенсорну якість зелених кавових зерен під час зберігання, щоб оптимізувати термін придатності необсмаженої кави. В процесі дослідження миту Ефіопію 2-го грейду було упаковано в 4 різні види упаковок (Grainpro, Klabin, J ute та Vacuum) .


Каву зберігали протягом 18 місяців як у контрольованих умовах (15оС, 60% вологості), так і в неконтрольованих умовах (під впливом клімату Нідерландів). Сенсорний аналіз (відповідно до стандартів SCA) і вимірювання вмісту вологи, активності води та пероксидного числа були завершені для всіх зразків після 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання. Дослідження виявило незмінні показники якості для упаковок Grainpro та Vacuum до 12 місяців зберігання. Основні втрати у якості спостерігалися в каві, що зберігалася в джутових мішках (Jute), у яких найбільшого впливу зазнали “аромат” і “післясмак” через збільшення вмісту вологи в зелених кавових зернах. Було виявлено, що це негативно впливає на сенсорний профіль кави. При порівнянні профілів та якості кави, що зберігалася в кондиціонованому та некондиціонованому приміщеннях було зроблено висновок, що кондиціоноване зберігання може бути несприятливим і не завжди має перевагу перед некондиціонованим зберіганням. У зв’язку з цим відкриттям доцільно проводити додаткові та розширені дослідження впливу клімату, умов зберігання та пакувальних матеріалів на подовження терміну придатності зелених кавових зерен.

1. Вступ

Кава є однією з найбільш економічно цінних культур на світових ринках. Coffea arabica (арабіка) і Coffea Canephora (робуста) є найвідомішими серед усіх видів кави, в якому Coffea arabica має велике економічне значення, оскільки її виробництво в усьому світі має вищу комерційну цінність через високий рівень аромату і кислотності, але меншу тільність, ніж в Робусті (Rendón, Bragagnolo, & de Jesus Garcia Salva, 2013). Кава є одним з найбільш вживаних продуктів. Світове виробництво кави досягло 175 мільйонів (60 кг) мішків за сезон 2020/2021. Виробництво кави сорту Арабіка становить приблизно 103 мільйони мішків, а робусти – 72 мільйони (Statista, світовий ринок кави, 2022). Для кави існує три загальні та широко використовувані види обробки: митий (волога обробка), сухий (натуральна обробка) і хані (напівмитий) (Korhonen, 2020). Як випливає з самої назви, мита обробка вимагає використання води. Тоді як суха – ні. Напівмитий метод є гібридною версією, де потрібна менша кількість води. Коли обробка завершена, зелені кавові зерна сушаться доки не буде досягнуто бажаного вмісту вологи, приблизно 12%, для безпечного зберігання зерна. 


Після цього зелені кавові зерна очищають від сторонніх предметів, лушпиння та полірують перед початком відвантаження. Згодом зерна класифікують за розміром, кольором і якістю. (Wintgens, 2004).


Сенсорна якість кави, як правило, визначається за допомогою стандартизованої системи підрахунку балів від Асоціації Спешелті Кави SCA. Членам комісії потрібно оцінити сім сенсорних показників: аромат, смак, післясмак, кислотність, тіло, баланс і загальне враження. Деякі хімічні сполуки впливають на сенсорну оцінку кавових зерен. Зазначається, що кава містить високі концентрації фенольних кислот, причому найбільш вивченими фенольними сполуками є хлорогенові кислоти. Вони становлять приблизно 8% складу зелених кавових зерен. У зелених кавових зернах виявлено понад 40 різних видів кислот, причому 5-кофеоілхінова кислота є найбільш стійкою (Zarabska, 2022). Деградація деяких із цих сполук впливає на сенсорний профіль кавових напоїв. Кавові напої з вищим вмістом кофеїну та інших хлорогенових кислот пов’язані з нижчими показниками якості, тоді як кава з вищим вмістом кафестолу, сахарози та лимонної кислоти зазвичай має вищі показники якості (Barbosa, Scholz, Kirzberger, & Benassi, 2019). Умови зберігання зелених кавових зерен безпосередньо впливають на розпад цих хімічних сполук. Типові «деревні» нотки та «бідність» чашки є результатом присутності сенсорних передвісників старіння зелених кавових зерен. Їх появу можуть спровокувати неправильне транспортування та зберігання. (Selmar, Bytof, & Knopp, 2007). Крім того, добре відомі «негативні ноти» виникають через небажане окислення ліпідів. Оптимальні умови зберігання необхідні для збереження повної якості продукту, а значить, повної економічної цінності кави протягом тривалого часу.


Неефективне зберігання може бути пов’язане з типом пакування, яке використовується для зелених кавових зерен. Дослідження Tripetch & Borompichaichartkul у 2019 році про вплив пакувальних матеріалів і часу зберігання на хімічні зміни в зеленому зерні показало, що пакувальні матеріали з герметичним бар’єром (HDPE, поліетилен високої щільності) є ефективними проти потрапляння водяної пари на термін більше 10 місяців. Зелені кавові зерна, які зберігаються в джутових або паперових упаковках, що здатні пропускати гази та водяну пару, з часом зазнають значного зниження якості. Саме тому у дослідженні температурний режим та вологість було визначено як основні фактори, які викликають сенсорні зміни кави під час її зберігання ( Selmar, Bytof, & Knopp, 2007).


У постачальника кави Trabocca зелені кавові зерна можуть зберігатися кілька місяців перш ніж вони потраплять до клієнта (обсмажчика). Вище зазначено, що умови зберігання зелених кавових зерен мають великий вплив на контроль за якістю кави, але бракує інформації щодо стандартизованого найбільш ефективного способу зберігання та деталей про його вплив на сенсорну якість кави.


Постачальник Trabocca застосовує сенсорні оцінки як основний показник якості під час пошуку та продажу кави. Тривалість збереження сенсорної якості зелених кавових зерен відіграє вирішальне значення для задоволення вимог споживачів щодо якості з плином часу. Забезпечення оптимальних умов зберігання та пакування створює економічно ефективну та сталу політику керування якістю. Знаходження найбільш ефективних умов зберігання може бути цінним не тільки для якісних властивостей кави. Це також дає основу у пошуку повністю контрольованого приміщення для зберігання кави для кількох клієнтів у певному регіоні. Таким чином, у даному дослідженні вивчався вплив умов зберігання та пакувальних матеріалів на сенсорну якість зелених кавових зерен. Мета цього дослідження складається з трьох частин. Спочатку основна увага була спрямована на пошук і визначення найбільш ефективних умов зберігання зелених кавових зерен, враховуючи пакувальні матеріали та складські умови. Друга частина – визначення відмінності у фізико-хімічних властивостях кави, враховуючи збереження сенсорної якості, протягом певного періоду. І по- третє, дослідження мало на меті знайти надійний і репрезентативний фізико-хімічний параметр для якісних вимірювань , який пов’язує фізико- хімічні вимірюваннязсенсорнимипоказниками. Результати дослідження можуть допомогти Traboccaв процесі прийняття рішень щодо пакувальних матеріалів і умов зберігання у майбутньому. 

2. Методологія дослідження

2.1 Пакування та зберігання.

Найпопулярніший сорт зеленої кави в зернах від Trabocca – Ефіопія Гуджі грейд 2 митої обробки була упакована в чотири різні типи упаковки (Grainpro, Jute, Klabin і Vacuum). Мішки Grainpro, розраховані на 60 кг кави, складаються з міцного прозорого багатошарового поліетилену (PE) і бар’єрного шару товщиною 0,078 мм (0,003 дюйма), поміщеного в джутовий мішок (бар’єр закритий застібкою, джут зшитий). Хімічна назва: сополімер етиленвінілового спирту. Мішки Jute – це ефіопські джутові мішки, розраховані на 60 кг кави. Матеріали, які використовуються для їх виробництва — джутове волокно (органіка), харчова рисова олія (органіка) , органічний емульгатор і вода. Упаковка не містить вуглеводнів і шкідливих хімікатів, таких як ДДТ і гептахлор. Упаковка Klabin пропонує пластиковий бар’єр в паперовому пакеті, розрахований на 30 кг кави. Вона ідентифікується як крафт-паперовий пакет з крохмальним клеєм ПВА (полівінілацетат) та чорнилом. Пластиковий шар в паперовому пакеті створює герметичний захист (загерметизований і прошитий). Для упаковки Vacuum використовувався вакуумний пакет Univac 200 від Gamma-pack, розрахований на 22 кг кави, який складається з 11 шарів коекструдованої плівки. Вакуумні упаковки поміщені в картонні коробки. Усі ці упаковки були вдіправлені морем з м.Джібуті, Ефіопія як у кондиціонованому, так і в некондиціонованому контейнерах, дані про які були використані в іншому дослідженні. Після прибуття у серпні 2019 року зелене зерно зберігалося в Нідерландах у двох приміщеннях з різними умовами: 

– кондиціонований склад з контрольованим кліматом, де температура підтримувалась на рівні 15 0C, а рівень відносної вологості складав 60%; 

– та некондиціоноване приміщення, де клімат-контроль не підтримувався, а температура і вологість залежали від пори року. 

Сенсорні оцінки та фізико- хімічні вимірювання проводили для всіх комбінацій пакування та зберігання після 3, 6, 12 та 18 місяців. Це дослідження представляє результати всіх цих 4 вимірювань.

Найпопулярніший сорт зеленої кави в зернах від Trabocca – Ефіопія Гуджі грейд 2 митої обробки була упакована в чотири різні типи упаковки (Grainpro, Jute, Klabin і Vacuum). Мішки Grainpro, розраховані на 60 кг кави, складаються з міцного прозорого багатошарового поліетилену (PE) і бар’єрного шару товщиною 0,078 мм (0,003 дюйма), поміщеного в джутовий мішок (бар’єр закритий застібкою, джут зшитий). Хімічна назва: сополімер етиленвінілового спирту. Мішки Jute – це ефіопські джутові мішки, розраховані на 60 кг кави. Матеріали, які використовуються для їх виробництва — джутове волокно (органіка), харчова рисова олія (органіка) , органічний емульгатор і вода. Упаковка не містить вуглеводнів і шкідливих хімікатів, таких як ДДТ і гептахлор. Упаковка Klabin пропонує пластиковий бар’єр в паперовому пакеті, розрахований на 30 кг кави. Вона ідентифікується як крафт-паперовий пакет з крохмальним клеєм ПВА (полівінілацетат) та чорнилом. Пластиковий шар в паперовому пакеті створює герметичний захист (загерметизований і прошитий). Для упаковки Vacuum використовувався вакуумний пакет Univac 200 від Gamma-pack, розрахований на 22 кг кави, який складається з 11 шарів коекструдованої плівки. Вакуумні упаковки поміщені в картонні коробки. Усі ці упаковки були вдіправлені морем з м.Джібуті, Ефіопія як у кондиціонованому, так і в некондиціонованому контейнерах, дані про які були використані в іншому дослідженні. Після прибуття у серпні 2019 року зелене зерно зберігалося в Нідерландах у двох приміщеннях з різними умовами: 

– кондиціонований склад з контрольованим кліматом, де температура підтримувалась на рівні 15 0C, а рівень відносної вологості складав 60%; 

– та некондиціоноване приміщення, де клімат-контроль не підтримувався, а температура і вологість залежали від пори року. 

Сенсорні оцінки та фізико- хімічні вимірювання проводили для всіх комбінацій пакування та зберігання після 3, 6, 12 та 18 місяців. Це дослідження представляє результати всіх цих 4 вимірювань.

2.2 Хімічні вимірювання

Кожен зразок пройшов серію хімічних та фізичних вимірювань. Зразки відправили до аналітичного центру Nutricontrol у м. Вегель (www.nutricontrol.nl) для аналізу вмісту вологи (зразок сушили протягом 4 годин при 103С до сталої ваги) і значення пероксиду. Активність води в каві вимірювалася за допомогою лабораторного монітора активності води Aqualab Series 4TE (точність: +/- 0,003 aw). Для вимірювання (насипної) щільності зелених кавових зерен використовувався вологомір Sinar 6070 Grainpro від Sinar technology у власній лабораторії Trabocca B.V в Амстердамі. AtmoCheck DOUBLE від Hitec Systems використовувався для вимірювання рівнів залишкового кисню та вуглекислого газу всередині упаковок у приміщеннях для зберігання перед тим, як було зроблено відбір проб. 

Кава є однією з найбільш економічно цінних культур на світових ринках. Coffea arabica (арабіка) і Coffea Canephora (робуста) є найвідомішими серед усіх видів кави, в якому Coffea arabica має велике економічне значення, оскільки її виробництво в усьому світі має вищу комерційну цінність через високий рівень аромату і кислотності, але меншу тільність, ніж в Робусті (Rendón, Bragagnolo, & de Jesus Garcia Salva, 2013). Кава є одним з найбільш вживаних продуктів. Світове виробництво кави досягло 175 мільйонів (60 кг) мішків за сезон 2020/2021. Виробництво кави сорту Арабіка становить приблизно 103 мільйони мішків, а робусти – 72 мільйони (Statista, світовий ринок кави, 2022). Для кави існує три загальні та широко використовувані види обробки: митий (волога обробка), сухий (натуральна обробка) і хані (напівмитий) (Korhonen, 2020). Як випливає з самої назви, мита обробка вимагає використання води. Тоді як суха – ні. Напівмитий метод є гібридною версією, де потрібна менша кількість води. Коли обробка завершена, зелені кавові зерна сушаться доки не буде досягнуто бажаного вмісту вологи, приблизно 12%, для безпечного зберігання зерна. 

 

Після цього зелені кавові зерна очищають від сторонніх предметів, лушпиння та полірують перед початком відвантаження. Згодом зерна класифікують за розміром, кольором і якістю. (Wintgens, 2004).

 

Сенсорна якість кави, як правило, визначається за допомогою стандартизованої системи підрахунку балів від Асоціації Спешелті Кави SCA. Членам комісії потрібно оцінити сім сенсорних показників: аромат, смак, післясмак, кислотність, тіло, баланс і загальне враження. Деякі хімічні сполуки впливають на сенсорну оцінку кавових зерен. Зазначається, що кава містить високі концентрації фенольних кислот, причому найбільш вивченими фенольними сполуками є хлорогенові кислоти. Вони становлять приблизно 8% складу зелених кавових зерен. У зелених кавових зернах виявлено понад 40 різних видів кислот, причому 5-кофеоілхінова кислота є найбільш стійкою (Zarabska, 2022). Деградація деяких із цих сполук впливає на сенсорний профіль кавових напоїв. Кавові напої з вищим вмістом кофеїну та інших хлорогенових кислот пов’язані з нижчими показниками якості, тоді як кава з вищим вмістом кафестолу, сахарози та лимонної кислоти зазвичай має вищі показники якості (Barbosa, Scholz, Kirzberger, & Benassi, 2019). Умови зберігання зелених кавових зерен безпосередньо впливають на розпад цих хімічних сполук. Типові «деревні» нотки та «бідність» чашки є результатом присутності сенсорних передвісників старіння зелених кавових зерен. Їх появу можуть спровокувати неправильне транспортування та зберігання. (Selmar, Bytof, & Knopp, 2007). Крім того, добре відомі «негативні ноти» виникають через небажане окислення ліпідів. Оптимальні умови зберігання необхідні для збереження повної якості продукту, а значить, повної економічної цінності кави протягом тривалого часу.

 

Неефективне зберігання може бути пов’язане з типом пакування, яке використовується для зелених кавових зерен. Дослідження Tripetch & Borompichaichartkul у 2019 році про вплив пакувальних матеріалів і часу зберігання на хімічні зміни в зеленому зерні показало, що пакувальні матеріали з герметичним бар’єром (HDPE, поліетилен високої щільності) є ефективними проти потрапляння водяної пари на термін більше 10 місяців. Зелені кавові зерна, які зберігаються в джутових або паперових упаковках, що здатні пропускати гази та водяну пару, з часом зазнають значного зниження якості. Саме тому у дослідженні температурний режим та вологість було визначено як основні фактори, які викликають сенсорні зміни кави під час її зберігання ( Selmar, Bytof, & Knopp, 2007).

 

У постачальника кави Trabocca зелені кавові зерна можуть зберігатися кілька місяців перш ніж вони потраплять до клієнта (обсмажчика). Вище зазначено, що умови зберігання зелених кавових зерен мають великий вплив на контроль за якістю кави, але бракує інформації щодо стандартизованого найбільш ефективного способу зберігання та деталей про його вплив на сенсорну якість кави.

 

Постачальник Trabocca застосовує сенсорні оцінки як основний показник якості під час пошуку та продажу кави. Тривалість збереження сенсорної якості зелених кавових зерен відіграє вирішальне значення для задоволення вимог споживачів щодо якості з плином часу. Забезпечення оптимальних умов зберігання та пакування створює економічно ефективну та сталу політику керування якістю. Знаходження найбільш ефективних умов зберігання може бути цінним не тільки для якісних властивостей кави. Це також дає основу у пошуку повністю контрольованого приміщення для зберігання кави для кількох клієнтів у певному регіоні. Таким чином, у даному дослідженні вивчався вплив умов зберігання та пакувальних матеріалів на сенсорну якість зелених кавових зерен. Мета цього дослідження складається з трьох частин. Спочатку основна увага була спрямована на пошук і визначення найбільш ефективних умов зберігання зелених кавових зерен, враховуючи пакувальні матеріали та складські умови. Друга частина – визначення відмінності у фізико-хімічних властивостях кави, враховуючи збереження сенсорної якості, протягом певного періоду. І по- третє, дослідження мало на меті знайти надійний і репрезентативний фізико-хімічний параметр для якісних вимірювань , який пов’язує фізико- хімічні вимірюваннязсенсорнимипоказниками. Результати дослідження можуть допомогти Traboccaв процесі прийняття рішень щодо пакувальних матеріалів і умов зберігання у майбутньому. 

Малюнок 1. Розподіл вибірки. Зразки були відібрані та перевірені на сенсорну якість і фізико-хімічні властивості після 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання.

2.3 Обсмажування

– після 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання зразки необсмаженої кави були взяті зі складу в м.Барневельд, Нідерланди. Під час дослідження використовували газовий ростер для зразків Probat BRZ4, з дотриманням стандартної процедури обсмаження на Trabocca. Після попереднього нагрівання зразки загрузили на 150С. Процес карамелізації тривав приблизно 6 хвилин. Перший крек з’явився через 7 хвилин при 200 0С. Для митої кави обсмаження завершується через 68-75 секунд після появи першого креку, згідно зі стандартним процесом обсмаження на Trabocca. Загальний час цього обсмаження тривав 8-9 хвилин.

2.4 Екстракція

 Обсмажені зразки кави змелювали безпосередньо перед капінгом, максимум за 15 хвилин до цього. Відмінність даного процесу від того, що використовує SCA полягає в тому, що зразок був повністю змелений перед зважуванням з метою підвищення його однорідності. Оптимальне співвідношення – 8,25 грамів кави на 150 мілілітрів води. Сенсорна процедура Trabocca практикує використання 12 грамів кави, оскільки їх чашки вміщають 200 мілілітрів води, зважаючи на спосіб обсмажування, TDS води та розмір сітки. Зразки подрібнювали до розміру 900 мікрон за допомогою кавомолки Mahlkonig EK43. Вода, яка використовувалася для капінг сесій, була чистою і без запахів. Зворотний осмос використовувався для забезпечення чистоти води з TDS (загальна кількість розчинених твердих речовин) 120 ppm. Зразки кави заливали окропом від 94 до 97 0С. Чашки на станції не рухали 4 хвилини до моменту ламання корки та подальшого оцінювання.

2.5 Сенсорна оцінка

Сенсорний аналіз зразків кави проводився відповідно до стандартизованої процедури SCAA (2015). Чотирьох підготовлених і сертифікованих експертів незалежно один від одного попросили оцінити сім сенсорних показників (аромат, смак, післясмак, кислотність, тіло, баланс і загальне враження). Кожен параметр потрібно було оцінити за шкалою від 6 до 10 з інтервалом 0,25. Остаточна оцінка складалась із суми цих оцінок плюс додаткових 30 балів за однорідність, солодкість і чистоту чашки, що мало в сумі призвести до загального балу від 80 до 100 для кави Спешелті. Нижча оцінка вказувала на нижчу якість, тоді як вищі бали, відповідно – вищу. Кава, яка набрала менше 80 балів за SCA, не вважалась кавою Спешелті. Кожному учаснику було надано індивідуальний набір зразків для оцінки в певному випадковому порядку, щоб мінімізувати сенсорний ефект переносу показників з одного зразка на інший. Окрім семи сенсорних показників, учасників також попросили вказати появу ознак старіння кави за 15-бальною лінійною шкалою, де 0 – жодних ознак старості, а 15 – повна втрата якості продукту через старіння зерна. Перед оцінкою першого зразка було проведено коротку калібрувальну сесію. Крім того, коротка версія цього калібрування була виконана перед оцінкою кожного інтервалу часу. Сенсорні аналізи проводилися в лабораторії Trabocca B.V. в Амстердамі. Тестування відбувалось за звичайних умов при денному освітленні та температурі навколишнього середовища. Щоб виключити упередженість експертів, усі зразки були закодовані випадковим тризначним кодом. Порядок учасників також обрано рандомно. Зразки подавались в білих чашках, спеціально призначених для капінгу кави. Під час оцінювання була потрібна тиша, оскільки всіх учасників експерименту просили повністю зосередитися на завданні. Для кожного інтервалу часу аналізи проводилися вранці між 10 та 12 годинами. Учасників експерименту попросили оцінити кожен зразок один раз, не повертаючись до попереднього. Крім того, їх попросили розпочати оцінювання через 16 хвилин після заварювання.

2.6 Статистичний аналіз

Усі результати сенсорного аналізу в цьому дослідженні виражені як середнє значення оцінок від 4 незалежних каперів як для кондиціонованого, так і для некондиціонованого способу транспортування (таким чином n=8) плюс стандартне відхилення. Оцінки за SCA та показники старіння кави використовувалися як показники якості. Середні значення порівнювали за допомогою дисперсійного аналізу і тесту корекції Тьюкі. Той самий принцип застосовувався як для оцінок SCA, так і для оцінювання старіння зразків кави. Кореляційна матриця Пірсона та мережевий аналіз були зроблені для визначення кореляції між сенсорними результатами та фізико-хімічними вимірюваннями. Розрахунки проводились за допомогою програмного забезпечення «JASP» версії 0.16.1 (www.jasp- stats.org). Відмінності вважалися достовірними, коли значення можливого відхилення було <0,05. 

3. Результати та обговорення дослідження

3.1 Вплив умов зберігання та пакувальних матеріалів на сенсорну якість зелених кавових зерен

Сенсорні характеристики оцінювались з метою визначення якості кави, що зберігалася протягом тривалого часу. Сеанси капінгу (сенсорний аналіз кави) були здійснені для оцінки 7 показників за 16-бальною шкалою від 6 до 10 балів з інтервалом 0,25. Остаточний бал розраховувався як сума цих індивідуальних оцінок плюс 30 балів на додаток до чистоти напою, однорідності та солодкості. Усі сенсорні аналізи були виконані 4 експертами, які дотримувалися протоколу капінгу для кави від Speciality Coffee Association (SCA, 2015). 

Малюнок 2. Порівняння загальних балів відповідно до стандартів SCA капінгу (y) для зразків кави в упаковці Grainpro, Jute, Klabin і Vacuum протягом 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання як в кондиціонованому, так і в некондиціонованому приміщеннях (x). Верхні індекси a і b вказують на значні (p<0,05) відмінності між сортами кави, які зберігалися в різних пакетах і в різних умовах протягом 18 місяців. Представлені середні значення (n = 8).

На малюнку 2 зображено оцінки SCA для всіх зразків, використаних у цьому дослідженні, розділених за умовами зберігання та пакувальним матеріалом. На малюнку 3 показано сенсорні оцінки для кожного сенсорного показника залежно від подібних впливів. Після трьох місяців зберігання (мал. 2, світло-сірі смуги) найвищий показник був отриманий для кави у вакуумному пакеті, що зберігалась в некондиціонованому приміщенні (85,25 балів). 

 

 

Найнижчу оцінку отримав некондиціонований зразок пакування Klabin (84,78). Жодних істотних відмінностей між показниками після трьох місяців зберігання при поєднанні умов зберігання та пакувального матеріалу не спостерігалося. «Баланс» і «післясмак» оцінюються трохи (0,25) нижче, тоді як «аромат» і «кислотність» залишались стабільними у сприйнятті після 3 місяців зберігання (мал. 3, безперервні зелені та жовті пунктирні лінії). Наступне оцінювання проводили через 6 місяців загального часу зберігання, де найбільше зниження показника капінгу відбулось в кондиціонованому зразку зі джуту (1,4%). Оцінка як для некондиціонованого Juite, так і для зразків Klabin зросла порівняно з попередніми оцінками за 3 місяці (0,5-0,9%). Виявилось, що оцінки джутової упаковки помітно нижчі за «ароматом» і «загальним враженням» при кондиціонованому зберіганні, тоді як усі некондиціоновані зразки мали вищі бали за кожним показником. Помітним є вищий загальний бал некондиціонованого зразка джуту. Це можна пояснити наявністю двох зовнішніх факторів, які збільшують середній бал більш ніж на 1. Якщо їх вилучити, 6-місячний некондиціонований зразок джуту мав би середній бал 84,22, що було б найнижчим показником зразка за цей проміжок часу. Третє оцінювання відбувалось через 6 місяців після останнього аналізу та через 12 місяців загального часу зберігання. Ця оцінка відобразила стабільні показники якості (+/- 85) для всіх зразків. Найбільше невідповідностей в окремих сенсорних характеристиках (мал. 3, безперервна рожева та червона пунктирна лінія) спостерігалося в джутовій упаковці, що свідчить про те, що відсутність герметичного бар’єру впливає на збереження якості зелених кавових зерен. Цей аспект, в першу чергу, видно в останній оцінці після 18 місяців загального зберігання, де некондиціонована джутова упаковка показує значно нижчу оцінку якості (+/- 4%) порівняно з іншими зразками (рис. 2, темно-сірі стовпчики). Це підтверджує попередні дослідження впливу герметичних бар’єрів на якість зеленої кави, вказуючи на те, що додавання герметичного бар’єру подовжує термін зберігання якісних зелених кавових зерен (Tripetch & Borompichaichartkul, 2019). Такі показники як «аромат», «баланс» і «післясмак» продемонстрували найбільше зниження в упаковках Klabin і Jute після 18 місяців зберігання (мал. 3, суцільні червоні та темно-зелені пунктирні лінії). Упаковка Grainpro показала найвищий рівень стабільності окремих сенсорних властивостей, враховуючи оцінки всіх зразків. Для пакування Klabin і Jute спостерігалось найбільше коливань у цьому порівнянні, що свідчить про те, що пакування Grainpro забезпечує кращий захист від втрати якості з часом. Найвищі бали отримали кондиціоновані зразки пакування Grainpro та Vacuum (± 84,10). Між цими двома умовами зберігання не було встановлено суттєвих відмінностей у середніх балах, припускаючи, що кондиціоноване зберігання може бути менш ефективним, беручи до уваги час зберігання та пакувальний матеріал.

Малюнок 3. Оцінки індивідуальних сенсорних властивостей на основі стандартів капінгу SCA зразків обсмаженої кави після 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання як у кондиціонованому, так і в некондиціонованому приміщеннях для упаковок Grainpro, Jute, Klabin і Vacuum. Представлені середні бали (n=8).

Статистичний аналіз також не виявив істотних відмінностей між окремими пакувальними матеріалами. Тим не менш, після 18 місяців зберігання помітні більші відмінності між середніми показниками різних типів пакування, що свідчить про те, що всі протестовані пакування дійсно забезпечують стабільну якість зелених кавових зерен до 12 місяців зберігання. При розгляді всіх пакувальних матеріалів разом, кондиціоноване зберігання показало вищий загальний середній бал якості порівняно з некондиціонованим (рис. 2, темно-сірі стовпчики).

 

Якість кондиціонованого зразка джуту знизилася на 2,15 %, а некондиціонованого на 3,82 %. Різниця в 1,75% у балах спостерігалася між різними кондиціонованими зразками упаковки Grainpro через 18 місяцівпорівняно з 12 місяцями зберігання. Друга частина індексу якості, шкала старіння продукту, яка використовувалася, щоб визначити більш конкретну зміну сенсорних аспектів якості, вказувала натипові неприємні присмаки, пов’язані з завершенням терміну придатності (дерев’яний, паперовий) у зразках кави. Рисунок 4 візуалізує середні показники старості кави після всіх інтервалів часу. Індивідуальні сенсорні властивості, смак і загальний бал отримали найбільшу значущу кореляцію (r=-0,525) зі шкалою старіння, що вказує на те, що ці показники знижуються одночасно з підвищенням балу у шкалі старіння кави.

 

Система оцінки SCA значно корелювала (r=-0,553) зі шкалою старіння кави, що свідчить про достатнє калібрування цього індексу якості. Оцінки старіння зерна залишалися незмінними для всіх зразків після трьох місяців зберігання (рис. 4, світло-сірі стовпчики), причому некондиціонований зразок Grainpro мав найвищий бал (3,49). Після шести місяців зберігання (рис. 4, сині смужки) середні показники терміну придатності зберігали подібну сталість, за винятком кондиціонованого зразка Jute, який перевищував 4 бали. Це означає, що в однакових умовах цей зразок зберігає свої властивості менше часу, порівняно з іншими. Показник SCA «загальне враження» має найнижчий бал у цій вибірці (рис. 3, рожева пунктирна лінія). Показники терміну придатності зерна знизилися для всіх зразків після 12 місяців зберігання, що пов’язано зі збільшенням показників SCA для цієї оцінки, вказуючи на те, що якість кави була оптимальною після 12 місяців зберігання. Зразки Grainpro отримали найнижчий бал (<2), що свідчить про те, що в цих зразках спостерігалося найменше зниження якості по всіх показниках. Після 18 місяців на складах кава почала більше відрізнятися в оцінках якості. Оцінка SCA знизилася, тоді як збільшились показники в шкалі старіння кави, що вказує на зниження загальної сенсорної якості кави. Невелика різниця в сенсорних показниках присутня між кондиціонованим і некондиціонованим зберіганням (мал. 3, червона суцільна і зелена пунктирна лінія). Найсуттєвіше збільшення відбулося після 18 місяців зберігання (мал. 4, темно-сірі стовпчики), де зразки кондиціонованої та некондиціонованої джутової упаковки отримали найвищий показник старіння зерна (5,5–7: за деякими ознаками). Обидва зразки кави мали найнижчі оцінки за такими показниками як: “післясмак”, “тактильні відчуття” та “загальне враження”, які значною мірою взаємодіють зі шкалою старіння кави. Кондиціонований вакуумний зразок отримав найнижчу оцінку за шкалою старіння (2,88) з різницею 81%. Некондиціонований зразок з джуту отримав значно вищу оцінку, ніж усі інші зразки (6,88), що вказує на те, що джутова упаковка є найменш ефективною у збереженні сенсорної якості кави через 18 місяців зберігання. Серед проаналізованих сенсорних показників ” смак” і ” баланс” були такими, які зазнали найбільших втрат у показниках якості.

 

Зменшення загальної оцінки для Juite упаковки відбулося на 6,6% від 3 до 18 місяців зберігання. У межах цих показників пакування Grainpro отримало найстабільніші бали (+/-7,75), незважаючи на 18 місяців некондиціонованого зберігання (+/- 7,5). Після 18 місяців зберігання всі сенсорні властивості були значно нижчими (p<0,05). Статистично не виявлено істотної різниці в індивідуальних балах між пакувальними матеріалами та умовами зберігання. 

Малюнок 4. Порівняння загальних балів на основі шкали терміну придатності (y) для зразків кави в упаковках Grainpro,
Jute, Klabin і Vacuum протягом 3, 6, 12 і 18 місяців зберігання в кондиціонованому та некондиціонованому зберіганні
(x). Верхні індекси a і b вказують на значні (p<0,05) відмінності між сортами кави, які зберігалися в різних пакетах і в
різних умовах протягом 18 місяців. Представлені середні значення (n = 8). 

Малюнок 5. Вимірювання вмісту вологи (A), активності води (B) і перекисних чисел (C) після 3, 6, 12 і 18 місяців
зберігання в кондиціонованих і некондиціонованих умовах зберігання в упаковках Grainpro, Jute, Klabin і Vacuum.
Дані представлені як середні значення (n=2) плюс стандартне відхилення. Вміст вологи виражається в грамах/100
грамів, перекисне число виражається в мекв О/кг жиру (міліеквівалент О/кг жиру. Активність води не вимірюється).

3.2 Вплив умов зберігання та пакувальних матеріалів на фізико-хімічні властивості зелених кавових зерен

Другою метою цього дослідження було знайти відмінності в хімічних вимірюваннях під час зберігання зелених кавових зерен. Щоб визначити ці впливи, для кожноого зразка проводили фізико-хімічні вимірювання. Вимірювання активності води були зроблені у внутрішній лабораторії для капінгу на Trabocca. Вимірювання вмісту вологи та пероксидних чисел було передано зовнішній лабораторії.

3.2.1 Вміст вологи

Вміст вологи є важливим параметром якості зелених кавових зерен. Метою процесу сушіння є зниження вмісту вологи в пачменті або ягоді приблизно до 12% з метою подовження терміну придатності зерна під час зберігання (Wintgens, 2004). Перше вимірювання вмісту вологи було проведено після прибуття зелених кавових зерен до Роттердаму з Ефіопії. На рисунку 5A показані показники рівня вологи. Початкові вимірювання після надходження зелених кавових зерен показали вищий вміст вологи (9% ± 2%) у джутових мішках порівняно з трьома іншими типами пакування (±7%). Після трьох місяців зберігання була помітна незначна різниця у вмісті вологи між кондиціонованим і некондиціонованим зберіганням (рис. 5A) у джутових мішках. Вміст вологи підвищився у всіх зразках після трьох місяців зберігання. Далі він залишався сталим для всіх типів упаковок після шести місяців зберігання. У зразках з джуту помітна невелика різниця залежно від умов зберігання. Найбільша різниця у вмісті вологи спостерігалась після 12 місяців зберігання, коли вміст вологи значно знизився в усіх зразках. Підвищення температури навколишнього середовища через зміну сезону могло вплинути на характеристики зразків. Однак кондиціонований зразок показав більш високе зниження вмісту вологи, ніж некондиціонований, виключаючи вплив погоди протягом цього часу. Через шість місяців, після 18 місяців загального часу зберігання, вміст вологи знову зріс до початкових відсотків для всіх зразків. Останнє збільшення відбулося для зразків з некондиціонованого приміщення для зберігання. Не було виявлено суттєвих відмінностей у вмісті вологи між кондиціонованим і некондиціонованим зберіганням, що вказує на те, що кондиціоноване зберігання не забезпечує жодних переваг у збереженні необхідного вмісту вологи порівняно з некондиціонованим.

3.2.2 Активність води

Подібно до кожного зразка кави, вимірювання активності води проводилися для кави як частина внутрішньої програми безпеки харчових продуктів. На мал.5B показано всі вимірювання активності води під час зберігання. Помітною є значна різниця між джутом та іншими типами пакувального матеріалу, що ще раз підтверджує дослідження (Tripetch & Borompichaichartkul, 2019), зосереджене на ефекті герметичного бар’єру. Порівняно із вмістом вологи, невеликий пік активності води стався після 12 місяців зберігання. Активність води знизилася у всіх зразках, що свідчить про те, що активність води була стабільною після 18 місяців зберігання. Не було виявлено суттєвих відмінностей між пакувальними матеріалами, умовами зберігання або комбінацією обох факторів, що свідчить про те, що ці змінні не впливають на активність води в зелених кавових зернах під час зберігання.

3.2.3 Перекисне число

Одним з важливих параметрів, що впливає на окислення жирів, є вміст ненасичених жирних кислот. Коли подвійні зв’язки ненасичених жирних кислот окислюються, пероксид утворюється як первинний продукт окислення (Speer & Kölling-Speer, 2006). Для визначення первинного ступеня окислення жирних кислот (утворення гірчинки) для кожного зразка вимірювалипероксидне число. Пероксидне число визначається як вміст реактивного кисню, виражений у міліеквівалентах/кг жиру. Більш висока окислювальна стабільність зазвичай пов’язана з більш повільним збільшенням перекисного числа. Визначення пероксидного числа має важливе значення, оскільки це один із найбільш часто використовуваних параметрів для моніторингу окислення ліпідів і контролю якості. Вплив умов зберігання та пакувального матеріалу на перекисне число зображено на мал.5C. Було виявлено, що значення пероксиду не відрізняються суттєво відносно пакувального матеріалу. Середнє (n=4) початкове пероксидне число зелених кавових зерен становило 14,875 ± 5,55

мекв/кг жиру. Після 3 місяців зберігання середнє (n=8) значення перекису суттєво відрізнялося між кондиціонованим (25,375 ± 7,11 мекв/кг жиру) і некондиціонованим зберіганням (17,125 ± 3,91 мекв/кг жиру) відповідно. Середня різниця в перекисному числі 7,75 ± 1,9 мекв/кг жиру між кондиціонованим і некондиціонованим зберіганням після 6 місяців витримки також виявилася достатньо значною. 6- місячний кондиціонований зразок джуту містив найвище перекисне число – 49 мекв/кг жиру. Після 12 і 18 місяців зберігання значних відмінностей в перекисному числі в обох умовах зберігання не спостерігалося. Більш повільне збільшення пероксидного числа щодо тривалості зберігання в некондиціонованому приміщенні свідчить про більш сталу окислювальну здатність зелених кавових зерен. 

Малюнок 6. Аналіз сітчастої розрахункової системи на основі кореляції між фізико-хімічними та сенсорними показниками. Більш міцні асоціації між даними представляють більш насичений зв’язок у системі. Забарвлення з’єднання стосується напрямку кореляції, де сині краї представляють позитивні кореляції, а червоні – негативні. R Пірсона було застосовано лише для значущих (p=<0,05) кореляцій між фізико-хімічними та сенсорними параметрами. PV – Перекисне число, aW – Активність води, MC – Вміст вологи. Примітка: усі сенсорні показники суттєво корелюють між собою, але не враховуються в цій таблиці. 

3.3 Кореляції між фізико-хімічними вимірюваннями та сенсорною якістю зелених кавових зерен (статистичний аналіз)

Третьою метою цього дослідження було додаткове знаходження надійного та репрезентативного параметра для вимірювань якості. Щоб знайти суттєві зв’язки між фізико- хімічними та сенсорними вимірюваннями, був проведений мережевний аналіз (мал.6). Цей огляд відображає взаємодію між сенсорними та хімічними оцінками. Крім того, це показує, що збільшення вмісту вологи призводить до втрати всіх індивідуальних сенсорних властивостей і, таким чином, впливає на загальну сенсорну якість зелених кавових зерен. Такі сенсорні показники як ” аромат” і “післясмак” найбільше страждають від втрат своїх властивостей через збільшення вмісту вологи в зеленому зерні ( r = -.28, -.26; p=<.001). Це явище найчастіше зустрічається в джутових мішках, але також має найбільш позитивний зв’язок між активністю води та сенсорними показниками. Найменший вплив збільшення вмісту вологи мало на ” тактильні відчуття” . Упаковка Klabin продемонструвала найменший негативний зв’язок між фізико-хімічними та сенсорними властивостями в цілому, що вказує на те, що фізико-хімічні властивості мають найменший вплив на сенсорну якість зелених кавових зерен в упаковках Klabin. Найбільш негативні кореляції між двома групами спостерігались у вакуумній упаковці, переважно між MC, PV та сенсорними показниками. Вміст вологи продемонстрував тісний зв’язок (r=0,53; p=<0,001) з пероксидним числом за будь-яких умов зберігання, що означає, що вони обидва збільшуються одночасно та впливають один на одного. Між кондиціонованим і некондиціонованим зберіганням не виявлено суттєво відмінностей.

Показник “аромат” злегка негативно (r=-0,22) реагував на вимірювання перекису. Було помічено втрату аромату зі збільшенням перекисного числа, що вказує на те, що деградацію жирних кислот можна виявити сенсорними методами. Окрім аромату, не спостерігалося значущих кореляцій Пірсона між пероксидним числом та іншими сенсорними показниками, однак варто зазначити, що вони найбільш негативно корелювалося з показниками у вакуумній упаковці. Кореляція між загальними оцінками SCA та перекисними значеннями становить r = -0,05. Оскільки кореляції вище (-)0,7 вважаються репрезентативними, це вказує на те, що пероксидне число не може розглядатися як репрезентативний параметр для вимірювання втрати якості зеленої кави під час зберігання. Вимірювання активності води показало слабший взаємозв’язок між пероксидним числом і вмістом вологи, але обидві кореляції виявилися значущими. Таким чином, вміст вологи пов’язаний з перекисним числом, де вищий вміст вологи корелює з вищим перекисним числом. Вищий вміст вологи співвідноситься з нижчими оцінками за показниками SCA і, отже, загальною оцінкою якості SCA.

 

Найсильніші позитивні взаємовідношення між активністю води та сенсорними властивостями були в упаковці з джуту, де найбільш позитивного впливу зазнали ” аромат” і ” загальне враження” (r= >0,3). Жодної кореляції між цими групами не спостерігалося в упаковці Klabin, де активність води може бути негативно пов’язана лише з вмістом вологи (r= -0,61; p=<0,001). Відповідно усі інші змінні не можна було співвіднести з вимірюваннями активності води.

4. Висновки

  • Кондиціоноване зберігання не захищає зелену каву від старіння краще, ніж некондиціоноване.
  • Упаковка Grainpro є найкращим варіантом упаковки серед представлених матеріалів у співвідношенні якості, довговічності та економічності.
  • Вакуумне пакування Vacuum має високі оцінки, але може бути менш вигідним і довговічним порівняно з Grainpro, які демонструють подібні результати.
  • Упаковку Klabin можна розглядати як варіант пакування кави, але після 12 місяців зберігання в ній спостерігається втрата якісних характеристик продукту.
  • Джутові мішки Jute вважаються найменш надійними при тривалому зберіганні, оскільки існують великі втрати якості продукту.

Це дослідження показує, що і Grainpro, і вакуумна упаковка Vacuum пропонують найбільш ефективне рішення для контролю якості протягом 18 місяців зберігання. Обидва способи пакування демонструють найнижче зниження показників якості за ці 18 місяців. Що стосується сенсорних параметрів, це дослідження показало, що ” смак” і ” кислотність” зберігають свій рівень, тоді як “баланс” і ” післясмак”, здається, трохи зменшуються. Відмінності між Grainpro та вакуумною упаковкою не були суттєвими, хоча результати дослідження показали, що пакування Grainpro є більш вигідним та довговічним. Відсутність герметичного бар’єру в джутових мішках може бути несприятливим фактором при тривалому зберіганні, оскільки кава в джутових мішках більш чутлива до кліматичних змін. Тип пакування Klabin можна розглядати як один з можливих варіантів зберігання кави, але варто врахувати, що він демонструє зниження якості після 12 місяців зберігання. Загалом пакування Klabin рідко використовується та, за результатами цього дослідження, не варте великої уваги, оскільки зелені кавові зерна, що зберігаються в цих пакетах, мають такі ж показники якості, як у Grainpro та у вакуумній упаковках. Крім того, отримані дані щодо цих зразків були обмежені та не розглядалися в повному дослідженні.

Сталі показники у профілі та якості спостерігалися в каві, що зберігалася на складах з кондиціонованим кліматом і без кондиціонованого зберігання. Таким чином, кондиціоноване зберігання може бути нерентабельним через нестабільність витрат на підтримку умов зберігання, таких як температура та вологість. Найбільші коливання в показниках якості між двома приміщеннями для зберігання відбулися в зерні у джутових мішках, де навколишнє середовище мало значний вплив на їх якість через відсутність герметичного бар’єру. Цей результат був несподіваним, оскільки численні дослідження показували переваги кондиціонованого зберігання та підтверджували його продуктивність для подальших досліджень на цю тему. В каві, що зберігалася в джутових мішках, спостерігався вищий вміст вологи. Умови зберігання не вплинули на вміст вологи в зелених кавових зернах, але показали взаємодію зі значеннями перекису.


Зберігання кави в некондиціонованому приміщенні продемонструвало незначне збільшення пероксидних значень порівняно з кондиціонованим, що свідчить про вищу стійкість до окислення. Найвище перекисне число виявилося в джутових мішках, але суттєвих відмінностей у значеннях пероксиду серед досліджуваних матеріалів не виявлено. Статистичний аналіз показав, що вміст вологи в зелених кавових зернах пов’язаний з їх сенсорною якістю. Підвищений вміст вологи в зелених кавових зернах відповідно вплинув на всі індивідуальні сенсорні властивості. Встановлено, що значення пероксиду можна простежити в сенсорному аналізі, пов’язаному зі зменшенням аромату кави. Однак значення пероксиду не можна розглядати як репрезентативний фізико-хімічний параметр для вимірювання загальної якості зелених кавових зерен. Відповідно до результатів дослідження варто зазначити, що, у перспективі, під час тривалого зберігання зелених кавових зерен тип пакувального матеріалу слід брати до уваги.

5. Застереження

Упаковка

Деякі з пакувальних матеріалів, використаних у цьому дослідженні, названо та класифіковано відповідно до торгової марки (Grainpro, Klabin) відповідно внутрішньої процедури класифікації цих пакувальних матеріалів. Специфікації цих пакувальних матеріалів пояснюються в методологічній частині цього дослідження. Постачальник кави Trabocca B.V. не пов’язаний з цими брендами. Пакувальні матеріали з подібними властивостями від інших брендів можуть продемонструвати той самий результат.

Кава

Для цього дослідження використовувалася Ефіопія грейд 2 митої обробки, оскільки це найбільш популярний продукт Trabocca. Як свідчать численні дослідження, кава митої обробки дійсно має більш виразний профіль якості порівняно з натуральною кавою (Coradi, Borém, & Saath, 2015). Крім того, відмінності в обробці та сушінні в країні походження можуть мати значний вплив на збереження якості продукту з плином часу. Зберігання та упаковка можуть по-різному впливати на різні (оброблені) види кави.

6. Додатки

6.1 Пакування в газовому модифікованому середовищі

MAP (пакування в газовому модифікованому середовищі) з CO2 використовувалося як додатковий тип упаковки в цьому проекті, але не включено в основний розділ дослідження через обмеженість даних. Зразок CO2 складався з мішка Klabin, наповненого вуглекислим газом. Цей зразок зберігався лише в некондиціонованому приміщенні, тому щодо даного типу пакування отримано неповний результат у порівнянні з рештою даних. Враховуючи лише некондиціоноване зберігання, пакети CO2 отримали 84,25 балів у порівнянні з 82,50 балів для джутової упаковки, яка отримала найнижчий бал після 18 місяців зберігання. Жодних істотних відмінностей між п’ятьма різними пакувальними матеріалами не було виявлено протягом усього експерименту. І оцінки SCA, і індекс старіння були стабільними протягом перших 12 місяців зберігання в упаковці CO2. Вміст вологи в зразках CO2 був подібним з мішками Grainpro, Vacuum і Klabin. Значення пероксиду спостерігалося дещо вище в мішках CO2 після 6 місяців зберігання, але не було виявлено суттєвої різниці. З точки зору фізико-хімічних кореляцій, упаковка CO2 продемонструвала меншу негативну кореляцію між вмістом вологи та сенсорними властивостями порівняно з іншими пакувальними матеріалами, що вказує на те, що MAP може запобігти негативному впливу вмісту вологи на сенсорну якість кави.

6.2 Вимірювання CO2 та O2

 – обидва ці вимірювання проводилися для кожного зразка, починаючи з моменту прибуття до Нідерландів. Під час другого вимірювання через 6 місяців загального часу зберігання прилад AtmoCheck DOUBLE зламався, що призвело до відсутності відповідних даних у таблицях. Під час останньої оцінки пристрій знову можна було використовувати після 18 місяців загального часу зберігання. Таким чином, дані обох цих вимірювань не є повними і не розглядаються в цьому дослідженні. Рівні O2 та CO2 у всіх зразках 3 та 18 місяців зберігання порівнювали статистично. Не спостерігалося суттєвих відмінностей у рівнях O2 і CO2 між різними пакувальними матеріалами, умовами зберігання або їх комбінацією. Вакуумна упаковка показала нижчий рівень O2, але це не було пов’язано з втратою або підвищенням якості кави. Вищі рівні CO2 були пов’язані з вимірюваннями O2 у вакуумній упаковці. Не спостерігалося значних кореляцій між рівнями O2, CO2 та індивідуальними сенсорними властивостями, що вказує на подібний стабільний контроль якості залежно від цих вимірювань у всіх упаковках.

7. Cписок використаних джерел:

Abreu, G. F., Borém, F. M., Oliveira, L. F., Almeida, M. R., & Alves, A. P. (2018, February 14). Raman spectroscopy: A new strategy foir monitoring the quality of green coffee beans during storage. Food Chemistry, 287, pp. 241-248.

Barbosa, M. d., Scholz, M. B., Kirzberger, C. S., & Benassi, M. d. (2019, April 20). Correlation between the composotion of green arabica coffee beans and the sensory quality of coffee brews. Food chemistry, 292, pp. 275-280. Retrieved 02 17, 2022

Borém, F. M., Abreu, G. F., Alves, A. P., Santos, C. M., & Teixeira, D. E. (2021, July 8). Volatile compounds indicating latent damage to sensory attributes in coffee stored in permeable and hermetic packaging. Food packaging and shelf life, 29.

Cong, S., Dong, W., Zhao, J., Hu, R., Long, Y., & Chi, X. (2020, March). Characterization of the Lipid Oxidation Process of Robusta Green Coffee Beans and Shelf Life Prediction during Accelerated Storage. Molecules, 25, no 5. Retrieved 02 17, 2022

Coradi, P. C., Borém, F. M., & Saath, R. (2015, July). Effect of drying and storage conditions on the quality of natural and washed coffee. ResearchGate.

Korhonen, J. (2020). Coffee Processing Methods. Barista institute.

Rendón, M. Y., Bragagnolo, N., & de Jesus Garcia Salva, T. (2013, September 1). Impact of chemical changes on the sensory characteristics of coffee beans during storage. Food Chemistry, 147, pp. 279-286.

Ribeiro, F. C., Flavio Meria, B., gerson Silva, G., Renato Ribeiro, D. L., Marcelo Ribeiro, M., & Luisa Pereira, F. (2011). Storage of green coffee in hermetic packaging injected with CO2. Journal of stored preoducts research, 47, 341-348.

Ridder, M. (2022). Coffee market worldwide – statistics and facts. Statista. Retrieved 4 11, 2022, from https://www.statista.com/topics/5945/coffee-market-worldwide/#topicHeader__wrapper

Selmar, D., Bytof, G., & Knopp, S.-E. (2007). The storage of green coffee (coffea arabica): Decrease of viability and changes of potential aroma precursors. Oxford journals: Annals of botany, 101, 31-38.

Tripetch, P., & Borompichaichartkul, C. (2019). Effect of packaging materials and storage time on changes of colour, phenoloic content, chlorogenic acid and antioxidant activity in arabica green coffee beans (Coffea arabica L. cv. Catimor). Journal of stored products research, 84.

Wintgens, J. N. (2004). Coffee: Growing, Processing, sustainable production. Weinheim: WILEY- VCH verlag GmbH & Co. .

Zarabska, M., stanek, N., Barabosz, K., Jaskiewicz, A., Kulesza, R., Matejuk, R., . . . Porada, A. (2022, February). Comparison of chemical compounds and their influence on the taste of coffee depending on storage conditions. Scientific reports. Retrieved 02 11, 2022

Усі матеріали підготовлено компанією Trabocca.

З оригіналом матеріалів, можна ознайомитись за посиланням.
Офіційний вебсайт компанії Trabocca: www.trabocca.com
Компанія CMG вдячна компанії Trabocca за наданий дозвіл на переклад та поширення статті серед кавової спільноти України.

 

All materials are prepared by Trabocca company.
The original English version can be found here.
Official Trabocca company website: www.trabocca.com
CMG is grateful to Trabocca for permission to translate and distribute the material among the Ukrainian coffee community.